Заняття № 3(комбіноване)
ТЕМА: ДВОЇСТІ МЕТОДИЧНІ ПРИЙОМИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ.
Мета заняття:
Розкрити значення рахунків
бухгалтерського обліуку та суть подвійного запису; навчити розрізняти активні
та пасивні рахунки вивчити їх будову.
ПЛАН.
1.
Двоїсте
відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку.
2.
Синтетичне та
аналітичне групування господарських операцій на рахунках бухгалтерського
обліку.
Література:
1.Грабова Н.М Теорія
бухгалтерського обліку:2001 ст.48-56.
2. Бутинець ф.Ф. Теорія
бухгалтерського обліку ст
Хід заняття
І. Організаційна частина.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Повторення
вивченого матеріалу (усне опитування по темі 2)
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
Рахунки бухгалтерського обліку є способом групування
господарських операцій за економічно однорідними ознаками з метою
систематичного контролю за наявністю і змінами засобів та їх джерел в процесі
господарської діяльності.
Систематизація і групування господарських операцій на рахунках
забезпечує безперервну інформацію про їх здійснення і результати діяльності,
необхідну для оперативного керівництва, контролю й аналізу. Для цього для
кожної економічно однорідної групи засобів, їх джерел, господарських процесів і
результатів діяльності відкриваються окремі рахунки ("Основні
засоби", "Каса", "Виробництво", "Товари",
"Статутний капітал" тощо).
Залежно під характеру облічуваних об'єктів записи на
рахунках можуть здійснюватися у різних вимірниках (натуральних, трудових), але
з обов'язковим використанням грошового вимірника з метою узагальнення
різнорідних засобів і процесів.
Зміст, призначення і будова рахунків зумовлені об'єктами,
що на них обліковуються, і завданнями обліку.
Господарські операції, незалежно від їхнього економічного
змісту, завжди спричиняють збільшення або зменшення певних видів засобів або
джерел їх формування. Так, наприклад, рух грошових коштів характеризується
надходженням їх у касу (збільшення) або виплатою їх із каси (зменшення);
рух матеріалів — це надходження на склади підприємства (збільшення) або
витрачання для потреб виробництва (зменшення); заборгованість (наприклад,
постачальникам) також характеризується її збільшенням або зменшенням (при
погашенні боргу) тощо.
Тому рахунки бухгалтерського обліку прийнято зображати у
вигляді двосторонньої таблиці, ліву сторону якої позначають умовним терміном
"дебет", а праву — "кредит"*. Назву рахунка пишуть посередині
таблиці
*
Термін "дебет" походить від лат.. debit, що означає
"бути винним", а "кредит" — від лат. credit, та означає
"вірити". З часом терміни "дебет" І "кредит"
втратили буквальне розуміння цих слів, а залишилися тільки умовними технічними
позначеннями сторін рахунка.
Рахунки – це елемент методу бухгалтерського обліку, що є способом групування коштів
підприємств, джерел їх утворення, господарських операцій їх поточного обліку і
контролю.
Для кожного рахунку відводять окремий аркуш,
картку, файл, залежно від форми обліку підприємства.
СХЕМА РАХУНКУ
Дебет Назва
рахунку
Кредит
 |
В рахунках проходить з одного боку
збільшення коштів чи їх джерел, а з іншого їх зменшення.
У
бухгалтерському обліку повинне виконуватися правило подвійного
запису : капітал ( господарські засоби. кошти)
і операції пов”язані з його зміною відображаються на двох рахунках: по дебету
одного рахунку і кредиту іншого.
Лука Пачолі – перший
бухгалтер і уавів правило подвійного запису ( близько 500 р. тому)
Рахунки в основному поділяються на :
- активні і пасивні.
- активні і пасивні.
Активний рахунок –призначений для обліку господарських засобів та господарських процесів.
Пасивні рахунки призначені для обліку джерел утворення господарських засобів.
Будова активного рахунку
НАЗВА РАХУНКУ
Дебет
Кредит
Залишок на початок періоду
|
|
|
Збільшення коштів (+)
|
Зменшення коштів (-)
|
|
ОБОРОТ
|
ОБОРОТ
|
|
Залишок на кінець
періоду
|
|
Будова пасивного
рахунку
НАЗВА РАХУНКУ
Дебет
Кредит
|
|
Залишок на
початок періоду
|
|
Зменшення коштів (-)
|
Збільшення коштів (+)
|
|
ОБОРОТ
|
ОБОРОТ
|
|
|
Залишок на кінець
періоду
|
Р.S. Залишок по
активних рахунках дебетові.
Залишок по пасивних рахунках
кредитові.
Формули виведення залишків.
1.
Залишок
(сальдо) по активному рахунку = залишок початковий + оборот по дебету – оборот
по кредиту.
2.
Залишок
пасивного рахунку = залишок на початок періоду + обороти по кредиту- обороти по
дебету.
Сальдо початкове переносимо з
попереднього балансу чи з Головної книги.
Відкриваючи рахунок і записуючи
операцію, пишуть дату, коли вона відбулася, її короткий зміст і суму. Або для
цього використовується журнал реєстрації господарських операцій.
Журнал
реєстрації господарських операцій
|
№
п/п
|
Дата
|
Зміст
операції
|
Кореспонденція рахунків
|
Сума
|
||
|
Д-т
|
К-т
|
часткова
|
загальна
|
|||
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
Взаємозв’язок рахунків бухгалтерського обліку називається
кореспонденцією, а рахунки кореспондуючими.
Запис операцій кореспондуючих
рахунків називається бухгалтерською проводкою.
Оборот – це сума всіх господарських
операцій по Д-т і К-т кожного рахунку.
ПРИКЛАД1.
Записати обіг коштів на рахунку
“Каса”.
Залишок коштів на початок місяця 100
грн., надійшло за місяць 2 500, видано за місяць 2 300 грн, залишок коштів на
рахунку ?
Дт 301 “ Каса” Кт
|
Залишок на 01.01.
100
|
2. 2 300
|
|
1. 2 500
|
|
|
Оборот 2 500
|
Оборот 2 300
|
|
Залишок на 01.02 300
|
|
ПРИКЛАД 2 .
Записати обіг коштів на рахунку 66
“Розрахунки з оплати праці”
Залишки на початок місяця 2 500
грн., нараховано за місяць 7 600 грн., видали 3 000 грн. Залишок на кінець
місяця ?
Дт 66 “Розрахунки з оплати
праці” Кт
|
2.3000
|
Залишок (сальдо) на 01.01.
2500
|
|
|
1.7600
|
|
Об.3000
|
Об.7600
|
|
|
Залишок на 01.02.
7100
|
Приклад 3.
Підприємство придбало матеріали на
суму 370 грн., гроші перераховано з розрахункового рахунку в банку.
|
Д-т 201 “Сировина і
матеріали” К-т
|
Д-т 311 “Розрахунковий рахунок в національній валюті” К-т
|
||
|
1.370
|
|
|
1.370
|
|
|
|
|
|
Приклад 4.
Робітникам і службовцям виплачено
заробітну плату в сумі 10 000 грн.
|
Д-т 301 “Каса в національній
валюті” К-т
|
|
Д-т 66 “Розрахунки з оплати
праці” К-т
|
||
|
С-до 15 200
|
1. 10 000
|
|
1.10000
|
С-до 10 000
|
|
Об. -
|
Об.10 000
|
|
Об. 10 000
|
Об. -
|
|
З-к 5 200
|
|
|
|
З-к -
|
2
Господарські операції у момент
здійснення їх оформляють документами. При відображенні їх у бухгалтерському
обліку документи групують у хронологічній послідовності. Отже, реєстрацію в
обліку господарських операцій за часом їх здійснення на основі документально
обґрунтованої інформації називається хронологічними записами.
Групування і реєстрація
господарських операцій на підставі документальної інформації за економічним
змістом називається систематичним записом.
Рахунки, на яких господарські
операції, кошти і джерела утворення відображають у зведеному вигляді
називаються синтетичними, а сам облік – синтетичним.
Рахунки, на яких деталізується
інформація узагальнена на синтетичних рахунках називається аналітичним, а
процес реєстрації –аналітичним обліком.
Так як аналітичних рахунків дуже
багато, їх об’єднують у однорідні групи, які називаються субрахунками.
Синтетичні рахунки мають двозначний
код.
Субрахунки – трьохзначний код.
Отже, синтетичними називають рахунки, призначені для
обліку економічно однорідних груп засобів, їх джерел, господарських процесів і
результатів діяльності у грошовому вимірнику,
Облік, що здійснюється за допомогою синтетичних рахунків,
називається синтетичним обліком. Цей облік необхідний для одержання
узагальненої інформації про діяльність господарства, аналізу цієї діяльності і
планування. Проте для оперативного керівництва господарством і контролю
за збереженням і раціональним використанням ресурсів замало тільки узагальненої
інформації, потрібна детальніша інформація про наявність і зміни кожного виду
засобів, джерел, здійснення певних господарських процесів. Так, потрібна
інформація як про загальну вартість виробничих запасів та їх використання, так
і про запаси конкретних видів матеріальних цінностей за їх найменуваннями,
сортами, розмірами тощо; в обліку розрахунків по оплаті праці, крім
узагальненої інформації, потрібні відомості про розрахунки з кожним окремим
працівником і т. д. Таку інформацію одержують за допомогою аналітичних рахунків.
Аналітичними називають рахунки, призначені для обліку
наявності і змін конкретних видів засобів, їх джерел і господарських процесів.
Облік, що здійснюється за допомогою аналітичних рахунків,
називається аналітичним обліком.
Кількість аналітичних рахунків по відповідному синтетичному
рахунку визначається кожним підприємством залежно від наявності об'єктів, що
підлягають обліку. В аналітичному обліку, поряд з грошовим, використовують
натуральні й трудові вимірники.
Синтетичні й аналітичні рахунки тісно взаємопов'язані між
собою, оскільки на них на підставі одних і тих же документів відображаються
одні і ті ж господарські операції, але з різним
ступенем деталізації: на синтетичному рахунку — загальною
сумою, а на аналітичних рахунках до нього — частковими сумами. Коли дебетується
або кредитується синтетичний рахунок, то одночасно дебетуються і кредитуються
відповідні аналітичні рахунки до нього. Звідси, обороти і залишки аналітичних
рахунків в підсумку повинні дорівнювати оборотам і залишку синтетичного
рахунка, який їх об'єднує. Відсутність такої рівності свідчить про наявність
помилок у бухгалтерських записах, які треба знайти і негайно виправити.
Правильність облікових записів на аналітичних рахунках
періодично перевіряється за допомогою інвентаризації, що забезпечує
достовірність показників про їх залишки.
Рахунки аналітичного обліку можуть об'єднуватися безпосередньо
відповідним синтетичним рахунком (наприклад, рахунки "Виробництво",
"Розрахунки з постачальниками і підрядчиками", "Розрахунки з
підзвітними особами" та ін.). Проте в окремих випадках виникає
необхідність у додатковому групуванні однорідних аналітичних рахунків в межах
синтетичного рахунка для отримання узагальнених показників (по групі аналітичних
рахунків), необхідних для управління, складання балансу та інших форм
звітності! Таке групування здійснюється за допомогою субрахунків. Так,
по синтетичному рахунку "Товари" аналітичні рахунки групують за
субрахунками: "Товари на складі", "Товари в торгівлі",
"Товари на комісії", "Тара під товарами"; по рахунку
"Каса" — за субрахунками: "Каса в національній валюті",
"Каса в іноземній валюті”. Подальшою деталізацією субрахунків є аналітичні
рахунки, які відображають наявність і зміни окремих об'єктів за
найменуваннями, розмірами, сортами, місцем знаходження (зберіганням,
експлуатацією), матеріально відповідальними особами тощо.
* Термін "синтетичний" походить від лат, syntesis, що означає
зведення, об'єднання в єдине ціле окремих частин (елементів).
**Термін "аналітичним" походить від лат. analysis — розкладання цілого на складові частини
(елементи).
Приклад 1.
На синтетичному рахунку розрахунки з
постачальниками і підрядчиками на 1 жовтня значиться кредитове сальдо в розмірі
45 000 грн., у тому числі фабрика “Зоря” 25 000 грн., а фабрика “Світанок” 20
000 грн. За жовтень кредиторам сплачено 40 000 грн., у тому числі фабриці
“Зоря” 22 000, фабриці “Світанок”
18 000 грн. На рахунках бухгалтерського
обліку це відобразиться так.
У синтетичному обліку
Дт 631 “Розрахунки з постачальниками і
підрядниками ” Кт
|
1.22000
2.18000
|
С-до 01.10
45 000
|
|
Оборот 40 000
|
Оборот -
|
|
|
С-до 01.11
5 000
|
|
|
|
У аналітичному обліку
Дт рахунок фабрика
“Зоря” Кт
|
1.22000
|
С-до 01.10
25 000
|
|
Оборот 22 000
|
Оборот -
|
|
|
С-до 3 000
|
Дт рахунок фабрика
“Світанок” Кт
|
2.18000
|
С-до 01.10
20 000
|
|
Оборот 18 000
|
Оборот -
|
|
|
С-до 2 000
|
Щоб перевірити правильність записів
на синтетичних рахунках складають оборотні відомості синтетичних рахунків
(оборотний баланс). Вона складається 1 раз на місяць і використовується при
складанні сальдового балансу підприємства.
Оборотні відомості, які є способом узагальнення оборотів і
залишків рахунків за звітний місяць, а також засобом взаємозв'язку між
балансом і рахунками.
Оборотні відомості складають як по синтетичних рахунках,
так і по аналітичних. В них показують обороти по дебету і кредиту рахунків, а
також залишки на початок і кінець звітного місяця.
Ознайомимося передусім з будовою, порядком складання і
призначенням оборотної відомості по синтетичних рахунках.
Оборотна відомість по синтетичних рахунках. Оборотна відомість по синтетичних
рахунках будується у вигляді бага-тографної таблиці, у першій графі якої
записують назву рахунків, а в наступних графах — дебетові і кредитові залишки на
рахунках на початок місяця, обороти по дебету і кредиту кожного рахунка за
місяць, а також залишки на рахунках на 1-ше число наступного за звітним місяця.
В кінці оборотної відомості по кожній із граф визначають підсумки. • Складемо оборотну відомість по рахунках синтетичного обліку за даними розглянутого
раніше прикладу і записів на рахунках, наведених на
подарських засобів та їх джерел за звітний місяць, а
також їх наявність на початок і кінець місяця.
Оборотна відомість по синтетичних рахунках має велике контрольне
значення для перевірки правильності і повноти облікових записів на
рахунках, що грунтується на одержанні в ній трьох пар рівних між: собою
підсумків: рівність підсумків по дебету і кредиту рахунків на початок
місяця; рівність підсумків оборотів по дебету і кредиту рахунків за місяць;
рівність підсумків залишків по дебету і кредиту рахунків на кінець місяця.
Рівність підсумків першої пари граф, тобто
дебетових і кредитових залишків на рахунках на початок місяця, зумовлена
рівністю підсумків активу і пасиву балансу, який є підставою для запису
початкових залишків на активних і пасивних рахунках.
Рівність підсумків другої пари граф, тобто
оборотів по дебету І кредиту рахунків, зумовлена подвійним записом
операцій, згідно І яким кожна операція в однаковій сумі записується по
дебету І кредиту різних рахунків.
Третя рівність (тобто підсумки залишків по дебету і
кредиту рахунків на кінець місяця) зумовлена двома попередніми рівностями: якщо
початкові залишки на рахунках рівні між собою, а також рівні суми
оборотів, то і залишки активних і пасивних рахунків на кінець місяця в підсумку повинні бути рівні між собою.
Порушення цих рівностей свідчить про помилки.
Форма оборотної відомості
|
Код синтетич-ного
рахунку
|
Наймену-вання на рахунку
|
Сальдо на початок періоду
|
Обороти за період
|
Сальдо на кінець періоду
(на початок наступного періоду)
|
|||
|
Дебет
|
Кредит
|
Дебет
|
Кредит
|
Дебет
|
Кредит
|
||
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
Підсумок
в оборотній відомості повинен відповідати такому правилу:
Сальдо
на початок періоду:
сума дебету = сумі кредиту,
обороти:
сума дебету = сумі кредиту,
сальдо на кінець періоду
сума дебету = сумі кредиту.
Приклад 2.
На синтетичному рахунку “виробничі
запаси”, субрахунок “сировина і матеріали”. На 1.12 значиться дебетове сальдо
680 грн., яке відображено на аналітичних рахунках: залізо штабове – 20 т –
вартість 200 грн. і сталь ресорна – 4,8 т – вартістю 480 грн. За грудень проведено
такі операції:
1) надійшло від постачальників
залізо штабове 2т від вартості 20 грн. і сталь ресорна 1,5 т вартості 150 грн.
2) видано на виробництво залізо
штабове 10 т вартості 100 грн. і сталь ресорна 4,8 т вартості 480 грн.
У синтетичному рахунку
Дт Субрахунок “Сировина і
матеріали” 201 Кт
|
Залишок на 1.12
680
|
3) 100
4) 480
|
|
1) 20
2) 150
|
|
|
Оборот 170
Залишок 1.01
680 + 170 – 580 = 270
|
Оборот 580
|
У аналітичному обліку
Рахунок “Залізо штабове”
|
Дата
|
№ документа
|
Текст
|
Одиниця
вимірювання
|
надійшло
|
вибуло
|
залишок
|
|||
|
кількість
|
сума
|
кількість
|
сума
|
кількість
|
сума
|
||||
|
|
|
Залишок на 1.12
|
т
|
|
|
|
|
20
|
200
|
|
5.12
|
3
|
Надійшло від постачальників
|
т
|
2
|
20
|
|
|
|
|
|
7.12
|
10
|
Видали на виробництво
|
т
|
|
|
10
|
100
|
|
|
|
|
|
Оборот
|
|
2
|
20
|
10
|
100
|
12
|
120
|
\
Рахунок “Сталь ресорна”
|
|
|
Залишок на 1.12
|
т
|
|
|
|
|
4,8
|
480
|
|
10.12
|
4
|
Надійшло від постачальників
|
т
|
1,5
|
150
|
|
|
|
|
|
12.12
|
7
|
Видали на виробництво
|
т
|
|
|
4,7
|
480
|
|
|
|
|
|
Оборот
|
|
1,5
|
150
|
4,8
|
480
|
1,5
|
150
|
По аналітичних рахунках теж
складають оборотні відомості аналітичного обліку.
Форма оборотної відомості за аналітичними
рахунками
|
№ п/п
|
Найменування
рахунку аналі-тичного обліку
|
Одиниці
виміру
|
Ціна
за одиницю
|
залишок
на
1.01
|
Оборот
за
січень
|
Залишок
на
1.02
|
|||||
|
надійшло
|
вибуло
|
||||||||||
|
кількість
|
сума
|
кіль
кість
|
сума
|
кількість
|
сума
|
кількість
|
сума
|
||||
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
11
|
12
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Разом
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Приклад.
Залишок по рахунку 30 “Каса” - 100
грн., залишок по рахунку 31 “Поточний рахунок” - 87 000 грн. Господарські операції за місяць:
1) надійшли в касу кошти з поточного рахунку - 13
000.
2) виплачено з каси заробітна плата в сумі - 8 000.
3) видано з каси на відрядження (розрахунки з
підзвітними особами) – 1 100.
4) кошти, що залишилися в касі здали до банку.
Залишок на 66 рахунки “Розрахунки з оплати праці”
– 8 000 грн.
Відкрити рахунки, записати операції, підбити
обороти, знайти залишок на кінець періоду.
Дт “Каса в національній
валюті” 301 Кт
|
С-до 100
|
2) 8 000
3) 1 100
|
|
1) 13 000
|
|
|
Оборот 100 + 1 300 – 9 100 = 4 000
С-до 4 000
|
|
Дт “ Поточний рахунок в
національній валюті” 311 Кт
|
С-до – 87 000
|
13 000
|
|
2) 3 900
|
|
|
Оборот – 77 900
|
|
Дт “Розрахунки з оплати
праці” 661 Кт
|
|
З-к на кінець – 8 000
|
|
|
1) 8 000
|
|
|
Оборот – 16 000
|
Дт “Рахунки з підзвітними особами”
372 Кт
|
З-к
|
|
|
1) 1 100
|
|
|
Оборот
З-к на кінець – 1 100
|
|
Контрольні запитання:
- Дайте визначення рахунків бухгалтерського
обліку.
- Які рахунки називаються активними, а які
пасивними?Яка їх будова?
- У чому полягає суть подвійного запису на
рахунках?Яке його значення? Що розуміють під бухгалтерською проводкою?
- Що розуміють під кореспонденцією рахунків?
- Який порядок визначення залишків на кінець
звітного періоду на активних рахунках?На пасивних?
- Яке призначення синтетичних
рахунків?Аналітичних?
- Призначення і будова оборотної відомості?
ІV. Домашнє завдання.
-
конспект
- опрацювання даного матеріалу – Грабова Н.М
Теорія бухгалтерського обліку:2001
ст.48-76
Викладач
Л.Г.Цюцюра
Немає коментарів:
Дописати коментар