Предмет і метод бухгалтерського обліку

Заняття № 2(комбіноване)

ТЕМА 2: ПРЕДМЕТ І МЕТОД БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

Мета заняття:

Розкрити роль бухгалтерського обліку ,його суть і значення, визначити завдання бухгалтерського обліку.

План

       1.Предмет бухгалтерського обліку. Об’єкти бухгалтерського обліку.

2.Класифікація господарських засобів і джерел їх формування.

3.Господарські процеси як об’єкт бухгалтерського обліку

4..Метод бухгалтерського обліку.

Література: 

1.Грабова Н.М Теорія бухгалтерського обліку:2001  ст.3-13.

2. Бутинець ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку ст.9-32,66.

Хід заняття

І. Організаційна частина.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Повторення вивченого матеріалу (усне опитування по темі 1)

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Предмет бухгалтерського обліку

Як уже зазначалося, господарський облік відображає процес розширеного суспільного відтворення, а його окремі види — різні сторони цього процесу. Для визначення предмета бухгал терського обліку треба з'ясувати економічний зміст його об'єктів, тобто сутність сторін процесу суспільного відтворення, які він відображає і контролює.

У широкому розумінні предметом бухгалтерського обліку процес створення суспільного продукту в тій його частині, яка може   бути   охоплена   інформацією   в   єдиному   грошовому вимірнику, а також його розподіл, обмін і споживання.

Бухгалтерський облік здійснюється в усіх ланках народного господарства — на підприємствах, в організаціях, установах як виробничої, так і невиробничої сфери і служить для спостере ження і контролю за їхньою діяльністю. Кожне підприємствс (організація, установа) має певне майно — господарські засоби (будівлі, споруди, устаткування, матеріальні та інші ресурси), які утворюються за рахунок певних джерел (сукупності вкладень засновнеиків, прибутку, позикових коштів тощо). Контроль за наявністю і рухом,а також доцільним використанням засобів в кожному господарстві здійснюється за допомогою бухгалтерського обліку. Отже, господарські засоби, що перебувають у розпоряд женні окремих підприємств, і джерела їх формування є об'єктом бухгалтерського обліку і належать до змісту його предмета.

Процес розширеного суспільного відтворення грунтується на єдності виробництва суспільного продукту (необхідних суспільству матеріальних благ), його розподілу, обміну (обігу) споживання. Процес виробництва, тобто створення суспільного продукту, здійснюється у ланках виробничої сфери (промис ловість, сільське господарство, будівництво тощо). В бухгалтерсь кому обліку відображаються матеріальні, трудові та фінансові за трати на виробництво цього продукту. Таким чином, суспільний  продукт і затрати на його виробництво є об'єктом бухгалтерсь кого обліку і належать до змісту його предмета.

Предметом бухгалтерського обліку є не самі об'єкти (активи і пасиви) в їх фізичному розумінні, а інформація про них, яка необхідна для управління. Предмет обліку - це факти господарської діяльності, які характеризують стан та використання ресурсів підприємства, процесів придбання, виробництва, збуту, розрахункові відносини підприємства з фізичними і юридичними особами, фінансові результати та їх використання, формування інформації фінансового характеру для внутрішніх і зовнішніх користувачів.

Сутність предмету бухгалтерського обліку розкривається через об'єкти, що обліковуються¹, які за економічним змістом та призначенням можна об'єднати в дві групи:

> об'єкти, що забезпечують господарську діяльність підприємства;

> об'єкти, що складають господарську діяльність підприємства.

До першої групи відносяться господарські засоби та їх джерела, до другої - господарські процеси та їх результати (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Об'єкти предмету бухгалтерського обліку

Предмет бухгалтерського обліку
Виробничо-господарська і фінансова діяльність економічного суб'єкту, оцінена в грошовому виразі
Об 'єкти бухгалтерського спостереження
Що забезпечують виробничу і фінансову діяльність			Що складають виробничу і фінансову діяльність
Господарські засоби	Джерела засобів		Господарські процеси	Результати господарських процесів
	Власні	Залучені
Необоротні активи	Статутний капітал	Позики банку	Процес придбання (заготівлі)	Економія або перевитрати
Оборотні активи	Додатковий капітал	Кредиторська заборгованість	Процес виробництва	Економія або перевитрати
Запаси, кошти в розрахунках та інші активи	Резервний капітал		Процес реалізації	Прибуток або збиток
	Прибуток

Характеризуючи факт господарського життя Л. Пачолі виділяв чотири найважливіші моменти, які повинні бути відображені в обліку: 1) суб'єкт; 2) об'єкт; 3) час; 4) місце. Цим моментам відповідають чотири питання: хто, що, коли і де? Л. Флорі (1636 р.) виділяв: 1) дебітора; 2) кредитора; 3) суму; 4) характер факту. Перші дві вимоги передбачають виділення суб'єктів, третя - об'єкту. Центральне значення мала четверта вимога - характер (природа) факту господарського життя

Отже,

Об’єктами бухгалтерського обліку є:

1. господарські засоби, що  перебувають у розпорядженні окремих підприємств і джерела їх формування;

2. суспільний продукт і затрати на його виробництво;

3. процес розподілу суспільного продукту, зобов’язання та розрахунки, що виникають при цьому;

4. процес обігу суспільного продукту, грошові кошти та розрахунково-кредитні операції.

Отже, бухгалтерський облік відображає безперервну зміну форм господарських засобів тобто їх кругооборот.

             Р_с

Г – Т      - ... В → Т¹ → Г¹

             В_д

Всі об’єкти бухгалтерського обліку належать до змісту його предмета.

4.                                Господарські засоби (активи підприємства)

 

 -          Основні засоби                                   - Грошові кошти і їх еквіваленти

-          Інші необоротні активи                     -  Короткострокові фінансові інвестиції

-          Нематеріальні активи                         - Дебіторська заборгованість

-          Довгострокові фінансові                    - Виробничі запаси

інвестиції

-  Інші необоротні активи                         - Готова продукція і товари

1. Основні засоби (засоби праці) – це матеріальні активи, які багаторазово беруть участь у виробничому процесі не змінюючи своєї форми і частково переносять свою вартість на вартість створеної продукції у вигляді зносу (будівлі, споруди, транспортні засоби, передавальне устаткування).

2. Приклад: бібліотечні фонди, малоцінні швидкозношувані необоротні активи.

3. Нематеріальні активи – не мають матеріальної форми, але мають вартість, яка може приносити підприємству дохід (права на користування природними ресурсами, товарними знаками).

4. Довгострокові фінансові інвестиції – це фінансові вкладення в цінні папери (акції, облігації) інших підприємств на період більше року з метою одержання доходів (дивіденди, %).

5. Інші необоротні активи зокрема це довгострокова дебіторська заборгованість погашення якої очікується після 12 місяців з дати балансу.

Витрати майбутніх періодів – це витрати, які мали місце в поточному періоді, але відносяться до наступних звітних періодів (передплата видань, орендна плата).

КЛАСИФІКАЦІЯ ДЖЕРЕЛ ФОРМУВАННЯ

 ГОСПОДАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

            Джерела формування господарських засобів поділяють на дві групи:

            1. Джерела власних засобів.

2. Джерела залучених (позикових) засобів.

Статутний капітал – утворюється за рахунок сукупності внесків (у грошовому вимірнику) власників у майно підприємства для забезпечення його діяльності передбаченої установчими документами (статутом).

Пайовий капітал утворюється за рахунок пайових внесків членів спілок та інших підприємств.

Додатковий капітал утворюється за рахунок до оцінки необоротних активів, вартості безоплатно одержаних активів.

Резервний капітал  створюється підприємством для усунення фінансових труднощів.

Нерозподілений прибуток – це сума чистого прибутку, яка залишилась в обороті підприємства після сплати податків до бюджету і  розподілу прибутку.

Доходи майбутніх періодів – це доходи одержані в цьому періоді але належать до інших звітних періодів ( орендна плата).

Довгострокові фінансові зобов”язання – це заборгованість по довгострокових векселях, фінансовій оренді.

Інші довгострокові зобов”язання – це сума довгострокової заборгованості, щодо зобов”язання із залученням позикових коштів на які нараховуються %.

Зобов”язання за розрахунками:

-          заборгованість за заробітною платою;

-          заборгованість перед пенсійним фондом;

-          заборгованість  перед фондами  соціального страхування.

3..

 Методологія (від грецького "methodos" - шлях дослідження і "logos" -навчання) як вчення про принципи, методи та засоби дослідження розкриває правила бухгалтерського обліку, засоби його практичного та теоретичного вивчення. Інакше, методологія - вчення про методи, за допомогою яких людина пізнає об'єкт дослідження або предмет науки.

Бухгалтерський облік, як і будь-яка інша наука, будується на певних принципах, має свій метод, що об'єднує сукупність способів і прийомів, за допомогою яких він виконує свої функції. Предмет бухгалтерського обліку не можливо розкрити без допомоги його методу.

Під методом науки розуміють те, як та за допомогою яких прийомів дана наука вивчає свій предмет. Методом обліку в практичному розумінні є використання різних прийомів обробки отриманих даних, які зафіксовані документально (агрегування, групування, нагромадження тощо). Методом науки бухгалтерського обліку, в широкому розумінні цього слова, виступає моделювання реальної дійсності господарської діяльності. В обліку за допомогою моделювання досліджуються, обмірковуються, аналізуються та пізнаються факти господарського життя. Дуже важливо зрозуміти, що моделювання - надбання бухгалтерського обліку, але результати, які отримані в процесі моделювання, повинні одержати практичну апробацію в обліку, в його процедурах.

Під методом обліку розуміють сукупність способів дослідження, які дозволяють всебічно вивчити зміст науки про бухгалтерський облік.

Систему способів і прийомів, за допомогою яких об'єкти обліку відображаються та узагальнюються у грошовій оцінці за економічно однорідними ознаками з метою контролю за виконанням статутних вимог, ефективним невикористанням виробничих ресурсів підприємства, для забезпечення збереження власності і досягнення найбільшої ефективності господарської діяльності, називають методом бухгалтерського обліку.

Метод бухгалтерського обліку залежить від предмету обліку, тобто від об'єктів, які відображаються та контролюються, а також поставлених перед обліком завдань та вимог.

Кожний спосіб або прийом бухгалтерського обліку називається елементом його методу.

Основними елементами методу бухгалтерського обліку є: документація і інвентаризація, оцінка і калькуляція; рахунки і подвійний запис; бухгалтерський баланс і звітність. Ці елементи складають метод бухгалтерського обліку лише в сукупності, єдності і взаємному зв'язку.

Метод бухгалтерського обліку полягає в сукупності наступних прийомів (елементів):

-  первинне спостереження (документація і інвентаризація);

- вартісне вимірювання (оцінка і калькуляція);

-  групування та систематизація (рахунки та подвійний запис);

-  підсумкове узагальнення (баланс і звітність).

Методичні прийоми бухгалтерського обліку взаємопов'язані, доповнюють один одного і в сукупності становлять єдине ціле - метод бухгалтерського обліку

Отже, метод бухгалтерського обліку –це система способів і прийомів, за допомогою яких забезпечується безперервне, суцільне і взаємопов”язане відображення і узагальнення в грошовій оцінці об”єктів бухгалтерськогоьобліку.

Основні елементи методу бухгалтерського обліку:

-          документація –це спосіб первинної реєстрації господарських операцій;

-          рахунки –призначені для обліку наявності і руху господарських засобів , коштів і джерел їх утворення;

-          подвійний запис – кожна операція відображається двічі, по дебету одного рахунку і кредиту іншого;

-          баланс – це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає його активи, зобов”язання і власний капітал на певну дату ( ПСБО 2 “Баланс”)

-          інвентаризація – це спосіб періодичної перевірки даних бухгалтерського обліку з фактичною наявністю засобів підприємства;

-          оцінка – це спосіб грошового вимірювання господарських засобів і джерел їх утворення, господарських процесів і їх результатів;

-          калькуляція – з латинського “набирати” тобто набирати витрати з метою визначення собівартості продукції.

-          бухгалтерська звітність – це система взаємопов”язаних показників, що відображають господарсько-ь фінансову діяльність підприємства за визначений період і є завершальною стадією бухгалтерського обліку.

Контрольні запитання:

1. Дайте визначення предмета бухгалтерського обліку.Назвіть основні його об’єкти.
2. Як поділяються господарські засоби підприємства?
3. На які групи поділяються джерела утворення господарських засобів?
4. Дайте визначення методу бухгалтерського обліку.Назвіть його елементи.Розкрийте їх взаємозв'язок.

ІV. Домашнє завдання.

-          конспект

-  опрацювання даного матеріалу – Грабова Н.М Теорія бухгалтерського обліку:2001  ст.14-30, Бутинець ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку ст.100.

Викладач                                                  Л.Г.Цюцюра